ОДНЕ ОДНОГО ПІДБАДЬОРИМ

Щось ми здавати починаєм,

То я, то ти тривожим всіх,

Ніяк хвороб не подолаєм,

Неначе діти, гріх і сміх.

 

І де взялися ці проблеми,

Ще кілька літ тому про них

Не піднімалась навіть тема,

Жилося в радощах земних.

 

Хто міг сказати, що настане

Вже час збирання камінців,

Все думалось, що нам ще рано,

Чекати старості гінців.

 

І ось вже треба прислухатись:

Потроху слабне організм,

Та нам цього не слід боятись,

Є в нас здоровий оптимізм.

 

Він буде нам допомагати

Багато ще доріг пройти,

Давай же будем їх долати

Із оптимізмом, я і ти.

 

Огляньмося в минулі роки,

Усі вони нам дорогі,

Хай далі будуть чіткі кроки,

І не збиваймося з ноги.

 

Одне одного підбадьорим,

За руки взявшись, і тоді

Проблеми всі свої підкорим

І знову будем молоді.