ПЕРЕДЧУТТЯ ВЕСНИ

Люблю ту пору року, як весни

З’являються найперші віщуни –

Пташки, що подолали переліт

Нелегкий з вирію через весь світ.

Вони ще в парах навіть не зійшлись,

Сидять голодні, раді, що знайшли

Той край, де вперше стали на крило,

Коли торік у ньому все цвіло.

У цьому хорі радісних птахів

Звучить мелодія без жодних слів,

Та в ній я чую справжній оптимізм,

Й наповнюється ним мій організм.

В повітрі відчуваєш ще мороз,

Та близько вітерець весняних гроз,

Рої яскравих сонячних пучків

У за́тишках приваблюють жучків,

Що стануть першим кормом для птахів

Із рештками торішніх реп’яхів.

Від сонця прогрівається земля,

І парувать готується рілля.

Бенкету літнього поки нема,

Та не панує люта вже зима.

І все прониклося передчуттям

І літа, і продовження життя.