СЕРЦЕ ВІДДАЄМО ДІТЯМ

І пульс вже в частих перебоях,

Не може серце ритм тримати,

Воно стомилось, робить збої,

Йому вже важко працювати.

Якби життя було без стресів,

Спокуси менше хвилювали,

А пристрасті  та інтереси

Якби на серце менш впливали,

То кров ритмічно пульсувала б,

Розносила повсюди сили,

Які б і серцю діставались,

Воно було б, як птах на крилах.

Та жить у нашому столітті,

При цьому ще й не хвилюватись,

Надію мать на довголіття –

Залізні нерви треба мати.

Ось сорок тисяч вже уроків

Я дав, на них всього бувало,

Дітей я вів у світ широкий,

Щоразу серце хвилювалось.

Ну що ж, інакше буть не може,

Ми серце віддаємо дітям,

І ним скупитись нам негоже,

Воно найбільш гуманне в світі.