ПРОХОДИТЬ ЛІТО

Прийшов Ілля, помалу літо

Зійти готове нанівець,

Там Спас, і колоски налиті,

Й жнивам за ним уже кінець.

 

А щедра осінь буде потім,

Плоди в комори покладуть,

Кінець жарі й важкій роботі,

І крони листям опадуть.

 

Життя природи замирає,

Зима все сковує живе,

Земля поволі спочиває,

Щоб навесні зійшло нове.

 

В житті також проходить літо,

Хвороби нас вже холодять,

А урожай – це все прожите,

Йому у пам’яті лежать.

 

Важкий тягар років на плечах

З хворобами упереміж,

Бо старість – це зими предтеча,

А там зима – життя рубіж.

 

Кінець всьому це означає,

Не бути новій вже весні,

Лиш імена запам’ятають

Назавжди плити кам’яні.

 

Тому потрібно залишити

Хоч щось важливе по собі,

Щоб нові люди потім жити

Могли із вдячностю тобі.