ЩО КРАЩЕ ДУБА ВОСЕНИ?

Що красивіше дуба восени,

Коли листки його цвітуть багряно,

І ще ледь пожовтілі ясени,

Крізь крони відкидають тіні тьмяні?

 

Природа вже готова до зими,

А дуб, як в патріаршому наряді,

Дрімає і шепоче, мов псалми

Щорічні від осіннього обряду.

 

Вкрив землю жолудевим килимом ‒

Нехай підліском пророста весною,

І ось тепер, спокійний перед сном,

Про нове листя мріє з дрімотою.

 

Могутній стовбур втрьох не обхопить,

Гілля до верху не окинуть оком,

Стоїть вже протягом скількох століть,

І ще стояти буде скільки років?

 

Під ним без шапки б мовчки постоять, 

Вдихнувши свіжості на повні груди,

Хай листу прілі запахи п'янять,

І осінь дубом пахне звідусюди.

 

Вбрання своє багряне не скида,

До снігу дуб, коли все замирає,

А як спаде вже й з нього красота,

Манити буде він ворон лиш зграї.

 

Скажіть, що краще дуба восени?

Сходіть! Під ним відчуєте відраду

На довгу зиму, щоб аж до весни

Була бадьорість від того заряду.