Снилось та й забулось...
Два чоботи – пара,
ще й обидва ліві –
Сон мені, мов кару
Хтось послав у гніві.
Думаю, гадаю,
Чим я провинився,
Що за гріх, не знаю,
Що той сон приснився.
Як з одного боку –
Двоє дуже схожих,
Тож нехай, нівроку
Веселять прохожих.
А що ліві, значить,
Будуть мулять тільки –
Можна розтлумачить
Й перевести стрілки.
Снилось та забулось,
Без гадалки ясно,
Тільки щоб не збулось,
Й буде все прекрасно!
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2023-09-01 19:07
- Дата написання вірша: 2023-09-01