СУМЛІННЯ БУДЕ МУЧИТИ ЗАВЖДИ

Відомо, Київ – ”мати руських міст”,

Одесу ”мамою” ласкаво звуть,

Але вживається ще й інший зміст –

Буває, рідний край ”поматушки” пошлють.

Такий цинізм вважає хтось за жарт,

Ну що ж, бо не заліпиш ”сквозняки”,

Коли в комусь диявольський азарт

У совісті проштрикує дірки.

Буває, що безвусий ще юнак

В полоні легковажності загруз,

Й одумавшися, вирішив однак

Покаятись – дивись не боягуз!

Та в совісті залишаться сліди

Дурне за вітром далі полетить,

Сумління буде мучити завжди,

Нагадуючи, що воно болить…