ПІДТЯЖКИ ТІ ПОВЕРХ ШТАНІВ

Дивлюсь артиста я на сцені,

Чудовий, як і завжди спів,

Але, зазвичай, де кишені,

Там памперси поверх штанів.

 

Було б кумедно та не смішно ‒

Карикатура по всьому,

Так образ свій поганить грішно,

Не личить в памперсах йому.

 

Була інакша трохи сцена,

Та аналогія прийшла,

З мечем чекає Мельпомена,

Бо жертву вже собі знайшла.

 

Мою увагу привертає

Трагічна маска, що в руках,

Не пісня душу звеселяє,

Образа обпіка гірка.

 

Вид, з дозволу, цього артиста

Підкочує недобрий сміх,

Неначе відьмине охвістя,

Підтяжки, спущені між ніг.

 

Екстравагантність недоречна,

Коли вульгарністю несе,

Культура, навіть дискотечна,

Вона ж культура перш за все!

 

Зібрались люди відпочити,

І я також цього хотів,

А вийшло, мусили дивитись

Підтяжки ті поверх штанів.