ПОКИ ДУША ЖИВЕ У ТІЛІ

Поки душа твоя живе у тілі

І серце поки розганяє кров,

Старайся, щоб робилось і хотілось.

Повторюй алгоритм цей знову й знов.

Тулитися живому до живого,

А серцю прислухатись до душі,

Відштовхуватися від нелегкого –

Такий простий спокон віків рушій.

Іди і йди, нема на горизонті

Твоїй стежині краю і кінця,

Не задавай питань: – Що буде потім?

Як піт, непевність витирай з лиця.

Хрестом животворящим осінися,

Коли відчуєш втому від ходи,

Не треба хмуритися – посміхнися

Й відчувши нові сили, далі йди.