КОЛІЗІЯ АБО ГОРЕ З РОЗУМУ

Раз режисеру трапилось знімать

Відомий фільм “Легкої пари з жаром”

(Уяви ж нам таки не позичать?...),

Акторок вибрав парочку недаром.

 

Дивилась фільм завжди під Новий рік

Десятиліттями народна маса,

Пила одна акторка лише сік,

А інша споживала страву з м’яса.

 

В епоху зміни і акцентів і смаків

З роками ми й себе також міняєм.

Той, хто колись котлети з м’яса їв,

Вже біля них нізащо не сідає.

 

Категоричності постережись,

Від неї вже здригається планета,

І рідко чорно-білого держись,

Адже не часті й мухи у котлетах.

 

Хотіли навіть фільм заборонить.

А може хай, лиш епізод скоротиш?

Чи як із фільмом далі поступить?

Колізію нелегко побороти.

 

Вона завжди, як горе із ума,

Продукт амбіції й самообману,

Не з'явиться без нас вона сама,

На неї вийдеш пізно чи то рано.

 

Мораль прямісінько у око б'є:

Як рівне місце, де ж проблемам взятись,

Колізій уникай, та знай своє –

Завжди потрібно розуму триматись.