Ти ще без сивини на скронях!

Роки уже прожито безтурботні
Складніші треба буде ще прожить,
Помалу наближається півсотні,
Та ювілей хай, сину, не спішить.
До нього цілу шестирічку жити,
Побудувати можна дім і дачу
Дніпро широкий можна перекрити,
І Дніпрогес звести ще на додачу.
Ти молодий й без сивини на скронях,
Та вже давно вступив у мудру зрілість,
Тримаєш віжки у своїх долонях –
Є мудрість, досвід, впевненість й умілість.
Минуло вже й опалове весілля
Урочисто в сімейнім тихім колі,
Пройшло й запам’яталося застілля
Сторінкою в альбомі мимоволі.
А я дивлюсь на тебе і не можу
Повірити, що ти так швидко виріс,
Та ще й роки на успіхи помножив,
Не втративши з свого дитинства щирість.
Всі якості порядної людини
У тебе є, а зайвого нічого,
Ти чуйний син й опора для родини,
Тож й далі будь таким, як був до цього.
Нехай нові роки йдуть тим же шляхом,
Примножуючись добрим і цікавим
Тобі, щоб легше далі все ставало,
А кожен день був теплим і яскравим.
Хай здоровиться, а в душі натхнення
Живе завжди з роками в повній згоді,
І ти будь задоволений щоденно,
Щомиті і при будь-якій погоді.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2025-11-25 06:54
- Дата написання вірша: 2025-11-25