Не стираються сліди!

Не стираються сліди!

"Тихо шифером шурша

Крыша едет не спеша” –

Ось, що снилося мені,

Вдень учора уві сні.

 

Розбудив мене від мук

Телефону різкий звук –

Це сигнал пігулки пить,

Хай нічого не болить.

 

Світло вимкнули в обід

І приліг з безділля дід

Та й заснув немов сурок,

Поки не збудив дзвінок.

 

В кухню з опалу побіг,

У вікні, як звично, сніг,

Вранішні пігулки ось,

П’ю, але незвично щось –

 

Бо у вікнах темнота

Знак питання на вустах…

Глянь – не ранок і не день,

Вечір надворі лишень!

 

Отже, знову “дах” підвів,

Мов поїхав в голові,

І згадалося: “… шурша,

Крыша едет не спеша”.

 

Від російської ніяк

Не відійде неборак,

Бо засіла назавжди –

Не стираються сліди!

Післяслово від автора:

Безкінечні вимикання світла і води, часто не за графіком, доводять до втрати контролю не тільки часу, а і свідомості. Мені пожиттєво призначено пити пігулки о восьмій та двадцятій. Часто світло вимикається не передбачено і надовго. Ні телевізор, ні комп'ютер не включиш, а надворі слизько. Тому ляжеш і дивишся в стелю, поки не задрімаєш.Таке трапилось вчора й зі мною. О 20-ій мене збудив будильник. Я швидко пішов на кухню і випив вранішні ліки. Але дивлюсь, надворі не світає, а у вікнах ніч. От і згадались давняшні слова "Тихо шифером шурша крыша едет не спеша”!  Коли нам знову повернеться час і "дах" не буде їхати?

  • Автор: Остапець Володимир Степанович
  • Дата публікації: 2025-12-31 14:55
  • Дата написання вірша: 2025-12-31
Категорія
Колір Фону
Сортувати по типу:
Переглянуті вірші
Наступний вірш