А СЕРПЕНЬ КРИЛОМ ВЖЕ МАХАЄ ПТАШИНИМ...

Уже в тридцять третє стрічаєм це свято,

Для всіх нас воно головне й всенародне,

Країні – це мало, людині ж багато,

Отож привітаймо себе з ним сьогодні.

Хай серпень крилом помахає пташиним

Усім, як на сонячну згадку про літо,

І зникне гортанним ключем журавлиним –

У вирій йому теж пора вже летіти…

А ми його поглядом довгим із сумом,

Прово́дьмо до ве́сни, стрічаючи осінь,

Вона в золоті все одягне костюми,

І сонце світити ще буде крізь просинь!

Пригріє ще й лагідне бабине літо,

А там, після слякоті, снігу й морозів

Настане весна, будуть березень й квітень,

За травнем і червень новий на порозі!

Якби лиш війна відійшла із зимою,

А нам би його зустрічати у мирі,

Щоб трави зелені вмивались росою,

А серпень новий готувався у вирій!