НЕ МЕНШЕ СОТНІ ЛІТ ЖИВІТЬ!

      Михайлу  Яковичу  Корніяці

                  до 85-річного ювілею

 

Роки невпинно наступають,

Все важче й важче їх тягар,

Не часті радощі минають,

Як сонце між осінніх хмар.

 

Життя збігає невмолимо,

Вичерпується сил запас,

А хочеться ще молодими

Себе відчути, хоч на час.

 

Так думаєш, бува, про себе,

Та раптом соромно стає,

Ви як взірець, ходить не треба–

Ваш приклад силу додає.

 

Бо й правда, скільки років знаю,

Скажу без пафосу й прикрас,

Потік енергій не згасає

У глибині зіниць у Вас.

 

До цього часу в  інтернеті

Не стерся слід від Ваших справ,

Як чіткий реверс на монеті,

Увіковічнення добра.

 

Скількох Ви вивели у люди

Продовж цих трьох десятиліть!

Вас учні згадують повсюди,

Тому за сотню літ живіть!

 

Здоров’я й міцності бажаю,

Бадьорість щоб завжди була,

Й ніколи Вас не покидала

Усмішка з мудрого чола.