ІДЕ ВЕСНА-КРАСНА

Як перший син у матері,

Весняний місяць березень

Ще сонця теплих променів

Не дістає сповна,

Та швидко бруньки-котики

На верболозах з’являться,

В сережках у березових

Знов зацвіте весна.

І кожен березневий день

Нестійкою погодою

Пробуджує нове життя

Та сил йому дає.

Проснувшись рано, бачимо,

Як через легку паморозь

За ніч тендітних паростків

Рідкий лісок встає.

І день від дня густішають

Ряди на грядках з клумбами,

На полі не сумує вже

Руда озимина.

Природа веселішає,

Бо скоро забуяє скрізь

І чистотою й ніжністю –

Бере права весна.

А потім несподівано

Свою красу покаже нам

Барвистий квітень, що слідом

За березнем іде.

Дерева він вкриватиме

Легким туманом зелені,

І гаю непривітного

Прозорість пропаде.

Вже не на голе дерево

Впадуть дощі із грозами,

Весні тепер набратися

І сил, і красоти,

Покриє травень травами

Густими, заквітчаними

Всю землю, що побачиш ти,

Як птах із висоти.

Весна прекрасна в березні,

В квітневі та травневі дні,

Ні з чим не порівнять її –

Одна така вона.

Найкращий час для радості,

Для росту і відродження,

Недаром люди кажуть, що

Іде весна-красна́.