СЕРДЕЧНА ТЕПЛОТА

Коли говорять про тепло, що є у серці,

То різний зміст вкладають в ці слова,

Не різнобарвний одночасно, як в веселці,

А як бальзам, щоб ранам заживать.

 

Енергію свою по тілу кров розносить,

А та теплом нас може відігріть,

Коли душа тепла для себе в серця просить

Його зуміє лиш добро створить.

 

Довічно цей мотор в людині кров качає,

То тіло він, то душу зігріва,

Щоразу наше серце точно визначає,

Де холодно, за те і вболіва.

 

Всьому завжди енергія першооснова,

Для неї джерело одне із двох,

Потреба є матеріальна і шлункова,

А є духовна, що дарує Бог.

 

Що важливіш, не варто навіть сперечатись,

Бо серце для життя локомотив,

І це постійно треба на увазі мати,

Йому у нас нема альтернатив.

 

Сердечну дружбу серцем завжди відчуваєш,

Вона завжди усім добро несла,

Але коли сердечності між нас немає,

То спересердя зроблене ‒ від зла.

 

Сердечну теплоту потрібно зберігати,

Але і економити не слід,

І завжди вміти щедро роздавати

Щоб джерело було багато літ.