ПЕДАГОГІЧНА ДОРОГА

В роботі у моїй і перемоги

Траплялися, і прикрощі й невдачі,

Та не звертаю на стежки собачі

Я із педагогічної дороги.

 

На ній усе життя моє проходить

Без відпочинку та без нагороди,

Я так і далі йти і йти не проти,

Та все частіш судома серце зводить.

 

Нерозуміння інколи уколе,

Болить, буває серце від неправди,

Нещирі з нею впереміж рулади,

Та знову вранці звично йду до школи.

 

А на ображених і воду возять,

Учителю не личить ображатись,

Чи варто, що на серці, всім казати,

Бо замість втраченого щось знаходять.

 

Подумаю, одумаюсь і далі

Вже йду, як звично, по своїй дорозі,

Знов учням усміхаюсь на порозі,

Що буде в класі ‒ це лише деталі.

 

Не хочу думати про день останній,

Коли закрити двері доведеться,

Ходити хочу, поки серце б’ється,

А вечір не потрібен на світанні.

 

Така мені дісталася дорога,

То не від неї часто серце плаче,

Не шкодував ні разу я, одначе,

А ніс терпляче долю педагога.