ЗА ВСЕ Я ДОЛІ БУДУ ВДЯЧНИМ

Нікому від моєї одинокості

Зовсім ні холодно, ні жарко,

Тож за вечерею мабуть перехилю,

Неповну, краще повну, чарку...

І вже мінорних ноток наче й не було,

Заграє музика мажорна,

Та й знову посвітлішає в душі моїй –

Її покинуть думки чорні.

Тоді подумаю: все добре! Ще чого

Для щастя повного бажати?

Про совість дбаю, а за більшим не спішу

Ще ширше рота відкривати!

Хай буде в мене лише те, що вже придбав,

Нехай далося не безплатно,

Та вдруге у ту саму річку не ввійти,

Тож долі поклонюся вдячно.