ТОБІ ВЖЕ, ТЬОМА, ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ!

Ти молодий, красивий і міцний,
Життя іде, і добре й зле мине –
Вступаєш у період золотий,
Піском між пальців він не промайне…
Закінчив школу, нині ти студент,
Відомого в Європі Універу
Освіта – це тобі немов цемент
В фундаменті успішної кар’єри.
У тебе ми є, завжди пам’ятай,
Підтримувати будем, наче стіни,
А ти між нами вікна відкривай,
Вдивляючись в незвідані глибини.
Не відступів шукай – вперед іди,
Бо там лише відкриті горизонти,
І перспективи лише там завжди,
Де не передбачаються дисконти.
Тобі вже дев’ятнадцять, не пора,
Боятись перешкод, йди без вагання,
Хай успіхи поллються, мов з відра,
І ти одержиш бажане визнання!
Життя прожить – не поле перейти,
По ньому йти – це труднощі долати,
Важливо дух і сили зберегти,
Щоб вистачило до мети дістатись.
Омріяну мету не відпускай,
Вона дороговказом мусить бути,
Розслабитись собі не дозволяй,
Мета ж – освіту якісну здобути.
Завжди служитиме тобі вона,
І вірою і правдою надійно,
Ти з нею успіхів досягнеш і майна
І житимеш щасливо і спокійно.
Що хочеться сьогодні побажать?
Артеме! Будь здоровим і щасливим!
А очі хай від успіхів блищать,
І неможливе хай стає можливим!
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2025-10-11 12:47
- Дата написання вірша: 2025-10-11