ЖИТТЮ РАДІТИ

Зустрів молодою, стрункою,

Найкращою в цілому світі,

Хотілось лише із тобою

У радості й горі прожити.

 

Закоханість перетворилась

На мудру любов і повагу,

Тепер нові грані з’явились,

Що мають свої переваги.

 

Уже за плечима багато,

Ми нами прожите все знаєм,

В житті не бувають лиш свята,

Знаходимо щось і втрачаєм.

 

І біль, як свій відчуваєш,

І радість є з ким розділити,

І скруту на двох поділяєш –

Навчились у злагоді жити.

 

Тому прожили ми не даром,

На краще в житті сподіватись

Ми можемо й далі у парі,

Чого ще не маємо, мати.

 

А що нам ще треба: є діти,

Онуки уже підростають,

Неначе на радість нам квіти

Весною в саду розцвітають.

 

І будемо, взявшись за руки,

Удвох по життю крокувати,

Радіть за дітей та онуків,

На краще в житті сподіватись.