НЕ СМІШІТЬ МОЇ ПІДМІТКИ!

Подивишся, піджак, краватка,

Сорочка чиста, світлоголуба,

Син респектабельного татка!

Оскал огидний тільки на зубах.

Ще й кулаком комусь махає,

А із мутних очиць вергає злість,

Погрозами когось жахає,

Мабуть горлає – дожене і з’їсть.

Та тільки з виду тьху! – не страшно!

Із цього діда сипле порохня,

Вже парубок позавчорашній,

Давно обвисла, певне, і матня.

Тож не смішіть мої підмітки

І всю Європу через океан,

Нехай вже йде до однолітків

Цей не страшний, смішний лиш пан.

Я й сам уже зовсім не свіжий,

Та кулаками також не сварюсь,

Лицем, як Байден, теж не хижий,

Ніколи в президенти теж не пнувсь.