ОТАК ЩОРАНКУ Б ”З  ЛІВОЇ  НОГИ”!

Неділя, двадцять перше липня, вихідний,

Але пенсіонеру нічому радіти,

Щоб мати вихідні, ти надто вже старий,

Щодня вигадуєш, куди себе подіти!..

 

Та встав чомусь, мабуть, я ”з лівої ноги”,

Бо несподівано з’явилась купа планів,

Ну, думаю, тепер врятуюсь від нудьги,

Результативо, сподіваюсь, й без обману.

 

Мов радість осяйнула променем ясним,

Наполеонівські стають у чергу плани,

А я відчув себе бадьорим й молодим,

Пакет забрав у Новій пошті від Оксани.

 

Тоді в аптеці ліків трохи підкупив –

Зробив вперед на кілька місяців запаси,

Та ще й візит до квартирантів учинив,

Якраз було попутно, тож не згаяв часу.

 

Чомусь схотілося повірити у те,

Що й далі успіхи приходитимуть знову,

Хороший настрій посмішкою розцвіте,

Інакше б я і не заводив цю розмову.

 

Дні пролітають, двадцять п’яте вже число,

Щодня з’являються для радощів нагоди,

Мов висохле забило знову джерело

І я із нього питиму цілющу воду!

 

Тож після кави двадцять шостого я знов

Без роздумів в село зібрався в походеньки,

Вітаючись, пішов натоптаним шляхом –

Таки зустрілося знайомих чималенько.

 

Прийшов помалу з ринку, треба відпочить,

Як кажуть в нас в селі, відхекатися трохи,

Енергію у організмі відновить,

Натруджені ходьбою хай відлигнуть ноги.

 

А завтра прийде – нове вигадаю щось,

Тут головне – іти та йти, не зупинятись,

Радій тому, що розпочати удалось,

Як кажуть, буде соромно не скористатись.

 

Не забувай вставати з лівої ноги,

Як новий день почнеться, так і завершиться,

А як позбутися удасться від нудьги,

Тоді пильнуй лише, щоб їй не підкориться! .