НЕ ПРОШУ СОБІ НІЧОГО

НЕ ПРОШУ СОБІ НІЧОГО

До кого ще апелювати,

Нам, грішним, у скрутну годину?

Тобі молюся, Божа Мати,

Щоб вберегла мою родину.

 

Так всякий, гордощі забувши,

Святим хрестом себе осінить,

Обидві руки простягнувши,

До Неї стане серцем линуть.

 

І буде каятися грішний,

Просить не за своє спасіння,

Хай милує близьких Всевишній,

Як в нагороду за прозріння.

 

Ми, смертні, і слабкі й убогі,

Не встоїмо, щоб не згрішити,

Для нас Закони Божі строгі,

Не всяк за ними вміє жити.

 

Що випало, завжди терпіти

Потрібно, так належить значить,

Тобі терпляче пережити

За когось, Бог йому пробачить.

 

Я буду чесним, не за себе

Прошу заступництва святого,

За рідних я молюсь до Тебе,

Собі я не прошу нічого.

 

  • Автор: Остапець Володимир Степанович
  • Дата публікації: 2021-01-14 19:37
  • Дата написання вірша: 2017-06-30
Категорія
Колір Фону
Сортувати по типу:
Переглянуті вірші
Наступний вірш