НЕ ПРОШУ СОБІ НІЧОГО
До кого ще апелювати,
Нам, грішним, у скрутну годину?
Тобі молюся, Божа Мати,
Щоб вберегла мою родину.
Так всякий, гордощі забувши,
Святим хрестом себе осінить,
Обидві руки простягнувши,
До Неї стане серцем линуть.
І буде каятися грішний,
Просить не за своє спасіння,
Хай милує близьких Всевишній,
Як в нагороду за прозріння.
Ми, смертні, і слабкі й убогі,
Не встоїмо, щоб не згрішити,
Для нас Закони Божі строгі,
Не всяк за ними вміє жити.
Що випало, завжди терпіти
Потрібно, так належить значить,
Тобі терпляче пережити
За когось, Бог йому пробачить.
Я буду чесним, не за себе
Прошу заступництва святого,
За рідних я молюсь до Тебе,
Собі я не прошу нічого.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-14 19:37
- Дата написання вірша: 2017-06-30