Н Е М І Н Я Й !

Я і тепер, як був колись,

І звички, й моду не міняю.

Чужому богу не молись! ‒

Кажу і вірним залишаюсь.

 

Дивився тільки-но концерт,

На підтанцьовці хлопці кружать,

Як під картиною мольберт,

По-своєму мистецтву служать.

 

Спортивні, дужі й молоді,

Але, неначе терористи,

При чорній кожен бороді,

Аж ріже стиль, ні стать, ні сісти.

 

У них (для страху?) борода,

Якби їм в руки автомати,

Чи за сокири і гайда,

Щоб Батьківщину “захищати”.

 

Когось і десь, як ось бомжа,

Брутальний вигляд вже не мучить,

Хоч для підстилки рогожа ‒

Просити легше та канючить.

 

Через півроку зрозумів

Рекламу ‒ і таке буває,

Так і концерт ‒ відсутній спів,

Хоч хтось танцює, щось співає.

 

Знайди себе і не губи,

Ціну завжди умій тримати,

Що можеш, тільки те й роби,

Жар-птицю не спіши спіймати.

 

І колір шкіри не міняй,

Учись не буть хамелеоном,

Не став собою ‒ пам’ятай,

Лишатись будеш пустодзвоном.