ВІД ТЕПЛИХ СЛІВ НЕ ХОЛОДНО НІКОМУ

Від теплих слів не буде холодно нікому,

Від них завжди теплішає на серці,

Частіше посилаймо їх одне одному,

В собі добра підтримуймо джерельце.

Тримаймо душі у екологічній ніші,

Щоб не заводилася в них гидота,

Тоді й обличчя, й одяг матимем чистіші,

Спаде з думок облудна позолота.

Не забуваймо − “Я”, останнє в алфавіті,

Й тісне у ньому, наче ґрати слово,

Є безліч теплих і яскравих слів на світі,

Тож зігріваймо ними нашу мову.

Коли для когось ти розпалюєш багаття,

То й сам його тепло відчуєш скоро,

Не можна забувати, що ми сестри й браття,

Якщо не з хати, то з одного двору.

Відчує мати, як дитина палець вколе,

Хоч з’явиться на ньому крапля крові,

Відразу в неї серце защемить від болю,

Але від голки дужче ранить слово.

Не кидаймось необережними словами,

А будем ставитися так, як треба,

До ближніх наших, і вони також із нами,

Такими будуть, як самі до себе.