Від А до Я ти вся переді мною

Від ”А” до ”Я” ти вся переді мною,

Два фото, і на кожному це ти,

І там і тут я поруч десь з тобою…

Тепер лиш думаю, як час летить.

 

Весела там, на чорно-білом фото,

Навколо тебе теплий ореол,

І бісики в очах, а не марнота,

Мов в танці ти під звуки радіол.

 

А інше фото, хоч і кольорове,

Та в чорному граніті твій портрет,

Вдивляюся, а настрій не святковий,

В руці тримаю скомканий кашкет.

 

Я віддаю тобі останню шану,

В моїх очах через сльозу любов

У пам’яті сплива густим туманом,

Таким сумним, що навіть стигне кров.

 

Твій день, та не бузкові вже мотиви,

Буяє травень, а в душі зима…

Життя внесло невтішні корективи –

Цвіте бузок, але тебе нема.

 

Ну, що ж, постояв трохи біля тебе,

Тепер зроблю, як слід, уклін низький,

За мир душі, за спокій їй на небі

Нарешті вип’ю сам за упокій.

 

Сюди приходитиму знову й знову,

Побути біля тебе в самоті,

Вестиму подумки німу розмову,

Бо тяжко жить без тебе сироті.