ІЗ ЧИСТОГО ЛИСТА ПОЧАТИ ЖИТИ

Бездарно дні тепер мої проходять,

Немов такі, які були й колись,

Але не ті – під вечір сум наводять,

Яскраві барви в них перевелись.

 

Як настрій цей в собі перебороти? –

Сиджу і думу думаю тяжку,

Куди поділися мажорні ноти –

Як тугу скинути з душі гірку?

 

Копаючись у спогадах, шукаю

Причини, що до цього привели,

Та відповідь знайти не сподіваюсь –

Всі думки у клубок слизький сплелись.

 

Не підступитися, кінців не видно,

Гордіїв вузол спробуй розв’язать!

Малюється майбутнє жалюгідним,

А виходу не видно, де шукать.

 

Але чи буде вороття не знаю,

Хай повезе й причини ті знайду?

Мабуть кінець клубка не там шукаю

У розпачі та на свою біду…

 

А що, як пошуки ці припинити,

Коли вони нікуди не ведуть,

Та й з чистого листа почати жити,

Попутний вітер парусом відчуть?

 

Плисти в майбутнє, в горизонт вдивлятись,

Шукати в ньому нових перспектив,

Старатися не плакать, а сміятись –

Бо знов після відпливу йде приплив!