ФОРМУЛИ ВПЛИВАЮТЬ, БЕЗПЕРЕЧНО...

Йдеш по життю, нехай воно й на схилі,

Секундна ж стрілка пише круги циферблатом,

Сьогодні був у Ліди на могилі –

Домовились напередодні з її братом.

В саду пташки, як завжди, щебетали,

Зрадливі сльози затуманили зіниці,

Полегшало, коли там все прибрали,

А потім? Потім пом’янули, як годиться…

Спливало в пам’яті колись прожите,

На жаль в одну й ту річку двічі не заходять,

А от кого любив – не розлюбити!

І спогади сумні ніколи не проходять.

Я лірику ”розводити” не вмію,

Моєю волею на душу не лягає.

А як сама приходить – захмілію

І потім, мов в екстазі, лиш спостерігаю.

А формули впливають, безперечно,

Не тільки на життя, а й на письма манеру,

І їх ігнорувати недоречно –

В віршах моїх вони формують атмосферу.