НЕНАЧЕ НАРОДИВСЯ ЗНОВУ!

Не думалось й не сподівалось,

Що завтра день святковим буде,

Бо радощів тепер так мало,

Та й тих не помічають люди.

 

Але в мені мов перемкнулось –

Святковий настрій проявився

Й душі щось в п’ятницю торкнулось,

Неначе знову народився.

 

Заряд енергії по тілу

Пішов і я забув про втому,

Вона немов кудись поділась

Став лад наводити у домі:

 

Пропилососив і вологе

Зробив в квартирі прибирання,

Було життя моє убогим,

Тепер виблискує у гранях.

 

М’ясне поставлено тушитись,

Я пробую себе у ділі,

Бажання відчуваю жити

Й вже з нетерпінням жду неділі.

 

Причини цій метаморфозі

Прості, банальні і буденні…

Сімдесят другий на порозі –

Шляхи Господні незбагненні!

 

Хіба тут є чому радіти?

Старий і немічний вже з виду,

Ніяк не можу зрозуміти

Свою закручену планиду!

 

Мені від цього аж цікаво –

Неначе народився знову,

Й надовго це чи тимчасово –

З собою сам веду розмову.