ДАВАЙТЕ БУДЕМО ЩАСЛИВІ!      

Чекаєм щастя ми по звичці,

Та знати б, що воно таке –

Це ж не хатинка в рукавичці,

І не холодне чи жарке!

 

Когось лиш гроші ощасливлять,

Комусь здоров’я піднеси,

Буває, мрії щастям живлять,

А хтось щасливий від краси.

 

Питання вічне, безперечно,

У кожного воно своє,

Можливо, навіть недоречне,

Та все ж енергію дає.

 

Пригадую щасливі миті

В житті своєму та роки,

Вони були, та вже прожиті,

Колись із легкої руки.

 

До них поверне ностальгія,

Народить ще щасливу мить,

Знов збудеться, здається, мрія,

Лиш тільки дуже захотіть!

 

Та часто мрії нездійсненні,

Як день, що переходить в ніч,

Безслідно гасять нам натхнення

І проганяють щастя пріч.

 

Дні рахував на цьому тижні,

Щоб з’їздити на вихідні,

До матері, там спіють вишні

Й портрети звичні на стіні.

 

Змінила все злодійка-доля,

Десь в середу аж доберусь,

Подумалось, все в божій волі,

Та не жалкую я чомусь.

 

Розчаруватись би, по правді,

Та раптом вчасно зрозумів,

Це ж щастя, ось воно насправді,

Відпустка, я ж її хотів!

 

Тепер ніхто вже не завадить

Три дні належати собі,

Ось щастя, бо чиїсь поради,

Не докучатимуть тобі!

 

На цій мажорній ноті вчора

Оці рядки я завершив,

А вже сьогодні совість хвора

Мені несе новий мотив.

 

Неначе карта синоптична

У настрій хмарніть принесла,

І вже він не оптимістичний –

Його непевність одвела.

 

Самому, значить, самотужки

Жадане щастя не здобуть,

Обставини поставлять дужки,

Вони важливіші, мабуть.

 

Сміятися, коли всі плачуть

Ніхто не вправі в самоті,

Бо неможливо щастя бачить,

Як хтось сьогодні на щиті.

 

Лише тоді щасливим будеш,

Якщо для щастя все зробив,

Коли його відчули люди,

А ти подяку заробив.

 

Давайте ж будемо щасливі!

А щастя вистачить на всіх,

Воно, як зорі мерехтливі,

Тож не шукать його – це гріх.