ТРИМАЙСЯ У СІДЛІ, КОЗАЧЕ!

Ось і тринадцятий минає!

Вітаєм з ним тебе, Артеме,

Вже в парубка ти виростаєш,

Але по черзі все й окремо…

 

Згадаємо, як народився,

Як ріс помалу та з жирафом

Шкалу помірявши, дивився,

Чи скоро доростеш до даху.

 

Бував в Щасливому подовгу,

Все бігав, що й не загукати,

І тільки, взявши в руки ноги,

Коли темніло, аж до хати.

 

Тепер у дзеркало, що в шафі,

Буває, криво усміхнешся,

Побачивши того жирафа,

Щоб привітатись з ним, зігнешся.

 

Привозиш діду на примірку

Як не взуття, то щось з одежі,

А він віршами все у збірку

Нотує, як тому й належить.

 

З бабусею проходив дроби,

Тепер вже в алгебру пірнаєш,

Із першої частіше спроби

В рівняннях розв’язки шукаєш.

 

Бо швидко мислиш головою ‒

До математики удався!

Бабусі легко із тобою,

Лиш не лінився б і старався.

 

На тебе любо подивитись,

Були б усі дівчата наші,

Але й крім них є що любити ‒

Прекрасним скрізь повніють чаші.

 

Учися в Гьоте-інституті,

На С-2 іспити щоб скласти,

В Європу вибирай маршрути,

Не за селом ягнят же пасти!

 

Бо вже тринадцятий минає!

Вітаємо тебе з любов’ю,

Хай доля не відпочиває,

Успіхів, розуму й здоров’я!

 

І не ховай в собі сміливість,

Старайся аж вершин дістатись,

Щомиті проявляй кмітливість,

Чого захочеш ‒ будеш мати.

 

З Європи будем виглядати

Тебе щоденно і терпеляче,

А щоб вернутися багатим,

Тримайся у сідлі, козаче!