МІМІКРІЯ ТА ЕЙФОРІЯ

Подивишся сучасні мелодрами

Про тих, які за бороду схопили Бога,

І свічку не поставили у храмі

За те, що привела їх в рай дорога.

 

Тепер вони живуть у інтер’єрах

Палаців, як у вісімнадцятому віці,

До послуг їм і гроші і кар’єра,

І здерте все багатство із провінцій.

 

Як швидко виросли з нічого статки,

Манери вишукані звідкілясь з’явились,

А ще недавно не було їх і в зачатку,

Поглянь, як обрані причепурились.

 

Товаришів тепер зовуть панами,

І дивляться вони презирливо і скоса,

На тих, кого вважають мужланами,

І проти кого так задерли носа.

 

Та кажуть: від суми не зарікайся,

Упасти можеш несподівано, козаче,

Як вгору високо не піднімайся:

Тюрма, можливо, за тобою плаче.

 

А головне: за гроші щоб купити

Безсмертя та здоров’я, ми іще не чули,

Ні Бога, ні Природу обдурити

Не можна, мабуть, ці пани забули.

 

Нехай живуть, але не заплатити

Не допоможе можновладцям мімікрія,

У борг ніхто не зможе вічно жити,

Хоч як би не сліпила ейфорія.