ОТАК, ХИТРУЮЧИ, НАВЧАЄМ!

Учитель хитрим мусить бути,

Дітей не візьмеш голіруч,

Потрібно все нутром відчути

Й уміти підібрати ключ.

Хоч з хитрощами, та навчаєм

Простим премудростям дітей,

Бува, що з болями страждаєм

В печінці, мовби Прометей.

‒ Піди і викинь в урну жуйку ‒,

Покірно вийде викидать

Таку йому жадану кульку,

Щоб потім вже і не згадать.

Але не пробуй запитати,

Чи є у нього в роті щось,

Бо й не моргне, аби збрехати,

За дурня маючи когось.

Та ти його самого в дурні

Пошиєш вкотре крадькома,

Прикрасиш намір свій ажурно

Й легенько, майже задарма.

Отак хитрую на уроках,

Кепкую, беручи на понт,

І атакую з різних боків

На весь доступний горизонт.