ЗНОВУ ФЕЙКОВІ РЕФОРМИ

Стомились ми від фейкових реформ,

Якби ж вони вели лише в оману

Неначе в ліс правдоподібних норм,

Щоб був просвіт в рожевому тумані!

 

Та щоб повірить, дурнем треба буть,

Що вихід є на нові горизонти,

В тупик псевдореформи знов ведуть,

А ми – вперед, педагогічним фронтом.

 

Вже парти поміняли на нові,

Повішали інтерактивні дошки,

Шукаєм клепку зайву в голові,

Щоб назву школи підновити трошки.

 

Мов під гіпнозом, марно сидимо,

Чекаємо вказівок, недолугі,

Рекомендації якісь ждемо,

Стомились від непевності та туги.

 

Мужі-пенсіонери он сидять,

Мундири міль сточила аж до зносу,

Для них і два плюс два давно вже п'ять −

Не видно науковцям далі носу.

 

Рік-два ще непомітно пролетять,

Ми скоро об'єднаємо предмети,

Та потім буде важко роз'єднать,

Як видряпати муху із котлети.

 

Знання студенти дітям вже несуть,

Бо ветеранів мало залишилось,

Та скоро й ті на пенсію підуть,

І буде НУШ, яка ще і не снилась.