ВЕРНІТЬ СТАРУ ЧАВУННУ СКОВОРІДКУ!

Все закордонне і антипригарне,

Та, правда, дороге на наші гроші,

А десь старенький посуд антикварний

Зберігся у сільських оселях досі.

 

Верніть мені чавунну сковорідку,

Каструльку некрасиву із дюралю,

Сьогодні їх побачить можна рідко,

Мов вироби із дорогих металів.

 

Їх мити легко, можна і віддерти,

Як з’явиться окалина чи накип,

Також до блиску срібного натерти,

Лише підновляться без зайвих шлаків.

 

А гляньте на сучасну цю посуду,

Красива правда, та яка ж незручна!

Відмити спробуйте її від бруду,

Практичності нема, хоч вигляд бучний.

 

І правда, як тверезо розсудити,

Зумій ще не ошпарить рук окропом,

Як ту каструльку схочеш відцідити ‒

Оце такий вам посуд із Європи.

 

Недовго служить їх красивий посуд,

Але уміють розхвалить в рекламі!

Купляйте лиш та економте гроші,

Ну й купите, заплутавшись в бедламі.

 

Чи варто, друзі, свій курінь міняти,

Здавати на металолом каструльки?

Чи обживемося в чужих палатах?

Дивись, дістанем облизні та бульки!