ЦЕ ВАМ ВІД БОГА ПОДАРУНОК
У вас лиш перший, дерев’яний ювілей,
Та Бог приніс вам Золотого подарунка,
Пригорнете його по черзі до грудей
Для перших у житті батьківських поцілунків.
Не вгадуйте, на кого схоже це дитя!
Що хочете знайти в малесенькій людині?
Ким буде й стане – це покаже вам життя,
Коли пройдуть роки, години та хвилини.
Усім по черзі рідним можна підійти
Та роздивитися з теплом, узявши в руки,
І діду Василю захочеться знайти
Хоч що небудь своє в найменшому онуці.
Пруди в Борисполі ще не перевелись!
Його продовжувать судилось Олексію
Свій родовід, нехай не скоро, та колись,
Прославить він і щедро по Землі розсіє.
А поки безтурботно він та мирно спить
Тихенько рідним за столом в вузькому колі
По кілька келихів не гріх перехилить
І побажать йому здоров’я, щастя й долі!
Обравши сину, Юро з Радою, ім’я,
Ви оберегом зможете його побачить,
За ним, як за стіною буде вся сім’я,
ἀλέξω з грецької – “оберігати“ значить.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-06-28 11:47
- Дата написання вірша: 2021-06-24