НЕ ПОДАРУНОК ЦІННИЙ, А УВАГА!

І хто ж це – із тривогою почуєш

Нежданий, несподіваний дзвінок,

Незрозуміле щось – нутром відчуєш,

Де ж телефон, тому прискорив крок.

– Алло! (а номер, схоже, незнайомий),

Не впевнений, та голос упізнав,

Приємне щось – відчулось підсвідомо,

І скоро подарунок вже приймав…

Нелегко, та колеги не забули,

Тож я емоцій втримати не зміг,

Змахнув тайком сльозу, й щоб не почули

Дрож в голосі крізь силу переміг.

Не подарунок цінний, а увага!

Ви не забули, є ще ветеран,

Порушена душевна рівновага,

Не втримати емоцій ураган!

Мене ще в рідній школі пам’ятають!

Отож, мабуть, не даром працював,

Коли увагою не обминають,

Бо й правда, мало в ній не ночував.

І з Новим Роком колектив вітаю,

Щоб в ньому все було гаразд у всіх,

Здоров’я, миру й премій всім бажаю,

І щоб лунав з ліцею тільки сміх!