ХАЙ ЗНОВУ СЯЄ СОНЦЕ Й БУДЕ РАДІСТЬ!

Сьогодні в тебе, синку, ювілей,

Хоч, кажуть, сорок років не святкують,

Не подарунок це й не привілей,

Як півжиття позаду - не танцюють.

 

Був надважким для нас останній рік,

Але найгірше вже тепер позаду,

То ж сподіваймось, що минув вже пік

І настає помалу час розради.

 

Попереду ще будуть ясні дні

Засяє сонце й прийде нова радість,

Чомусь в це дуже віриться мені,

А все тяжке залишиться позаду.

 

Отож стряхнись для нових перспектив,

Весна після зими приходить знову,

Усе ти наперед вже оплатив,

Поглянь: на дверях в тебе є підкова.

 

Бажаю я від щирої душі

Тобі найкращого – ти цього вартий,

Хай на майбутнє з’явиться рушій,

Який приносить лиш козирні карти.

 

Розвійся і в наступні вихідні

Відкинь всю тугу із душі та серця,

Забудь тривоги, що були, складні,

І свіжість пий, як воду із відерця.

 

А мама буде рада з висоти,

За тебе з нею будем й ми радіти,

Бо ти в сім'ї, як приклад чистоти,

Стараєшся завжди усіх зігріти!