ЩОДНЯ ТЕБЕ ЧЕКАЮ!

Вже цілий місяць ось живеться

В квартирі, наче на курорті,

Та карцером вона здається,

Хоч і сиджу в теплі й в комфорті.

Ходжу з кімнати у кімнату,

Мов п’ятого кута шукаю,

А так потрібно небагато –

Тебе лише не вистачає!

Чи міг подумати до цього,

Що одинокість так відчую?

Без тебе все не слава богу,

Бо сам і днюю і ночую...

Піввіку майже нам прожити

З  тобою повезло у шлюбі,

Давно навчились дорожити

Тим, що дає життя укупі.

Для чого все мені одному?

Тому тебе щодня чекаю,

Твого повернення додому –

На це надії лиш плекаю.