СВЯТИЙ ВОЛОДИМИР

Володар величезної держави,

Великий князь могутньої Русі,

Йому судилася звитяжна слава,

І їй його вдавалось спокусить.

Багато раз ходив він на хорватів,

Радимичів, ятвягів та булгар,

Забравши стіл у Києві у брата,

Став він Русі великий государ.

Був дикий вік язичництва та блуду,

А Володимир сином часу був,

Але повіривши прозріння чуду,

Він віру нову у собі відчув.

Після походу аж до Цареграда

У Херсонесі вибір свій зробив

Та, вислухавши всіх послів поради,

Він нашу Русь назавжди охрестив.

І мудрий крок його не оцінити,

Бо Русь вперед з Європою пішла,

По Божому закону стала жити,

Позбувшися язичницького зла.

Аж тисяча років уже минула,

А Володимира Святого час

Шанують і сьогодні, не забули,

Хреститися, як заповів нам князь.