МОГО ПЕРА НЕРАННІ ПРОБИ

Питаю сам себе постійно

Чому я став писати вірші?

На схилі віку, досить дивно,

Були ж можливості раніші!

 

Що стало поштовхом писати

Мого пера неранні проби?

Себе не можу я впізнати,

Бо все життя любив лиш дроби.

 

А тут поезії здолали,

Не ждані хоч, але бажані,

Щодня урочисті хорали

Мене притягують неранні.

 

Питання досить риторичне,

Задати інше буде впору,

Чому раніше поетичний

Цей хист не вибрався нагору?

 

Не можна виявити дару

До точної лише науки,

Чи душу мать гуманітарну,

Всі люди здатні на всі руки.

 

Тому завжди дерзайте сміло,

До всього руки прикладайте,

Беріться за найважче діло,

Коли взялись, не відступайте.

 

Талант у кожному дрімає

До певного, до свого часу,

І несміливо проростає,

Колись розквітне він відразу.

 

А вміти віршувать ще здавна

Колись навчали навіть в школах,

Латиною писали вправно

Вірші всі бурсаки довкола.