ПОДВИГ МАТЕРІВ

Як співала Майя Кристалінська,

“Все на світі можуть наші мами…”,

Матерям не сплатим ми ніколи

За великий подвиг перед нами.

Матері боргів не пам’ятають,

Бо вони борги не рахували,

Як над нами тріпотіло серце,

І ночей своїх не досипали.

І тепер, коли вони стомились,

Ми для них лишились тими ж дітьми.

Чи біди нема у нас, здорові?

Матері чекають за ворітьми.

Їхнє серце завмира чутливо,

За онуками болить, за нами,

Обігріти хочуть нас долоні

М’яко, як далекими роками.

“…Тільки не уміють не старіти” –

Як не легко серцю це сприйняти.

Ми колись старими будем також,

Грітиме й тоді нас слово “мати”.

А коли підуть вони у вічність,

Через нас від матерів у спадок,

Все онукам треба передати, 

Щоб добрішим кожен був нащадок.