ОНУЧЦІ З НАГОДИ НАРОДЖЕННЯ
Куранти готувались північ бить,
На небі нова зірочка з’явилась,
Коли вже майже все навколо спить
З плачем мале дівчатко народилось.
Плачу цьому раділи навкруги,
А хвилювання сповнювало душі,
Як в повінь ріки аж по береги,
Бо до народження нема байдужих.
І мати з усіма всміхнутись теж
Через знемогу й біль таки зуміла,
Було їй важко, та щаслива все ж,
Бо це вона дитятко народила.
І поряд з нею чудо ось лежить,
Непевно робить рухів перші спроби,
Як подвиг материнський оцінить,
Бо він без меж подяки і шаноби?
Нехай онучці у житті щастить,
Вона у щасті має право жити,
А поки безтурботно й мирно спить,
Любов'ю материнською зігріта.
Нехай дитятко ангел стереже,
І крилами своїми захищає,
Від злого духу ревно береже
Та небезпеку завжди відвертає.
Через шторми до берегів нових
Великому човну далеко плавать,
Новонародженій пливти до них,
А доля паруси нехай розправить.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-15 09:25
- Дата написання вірша: 2015-08-16