І ДОЛЯ, І МАЙБУТНЄ
Для щастя народилася людина,
Але щоб буть щасливим, треба жити,
Саджати дерево, ростити сина,
Можливо, навіть видатне здійснити.
Ніхто не має права, окрім Бога,
Забрати у людини ці потреби,
Бо дано кожному свою дорогу,
Все буде видно поглядом із неба.
Коли роздумуєш про подвиг Моїсея,
Який євреїв вивів з вищого веління,
Не схожі на пророків наші Одіссеї,
Які ведуть в майбутнє Україну.
І справді, палестин нам не шукати,
Бо здавна маєм власну рідну землю,
Чого нам по чужих світах блукати,
Не знайдем там ні долі, ні оселі.
Давно минули вже часи пророків,
Сучасні люди – не сліпі щенята,
Вони самі робити вміють кроки,
Тому й за них самим відповідати.
Перст Божий на пророків вже не вкаже,
Тепер він в серці кожного присутній,
Лише воно з нас кожному підкаже,
Як вибирать і долю, і майбутнє.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-05 20:02
- Дата написання вірша: 2015-02-22