І ДОЛЯ, І МАЙБУТНЄ

І ДОЛЯ, І МАЙБУТНЄ

Для щастя народилася людина,

Але щоб буть щасливим, треба жити,

Саджати дерево, ростити сина,

Можливо, навіть видатне здійснити.

 

Ніхто не має права, окрім Бога,

Забрати у людини ці потреби,

Бо дано кожному свою дорогу,

Все буде  видно поглядом із неба.

 

Коли роздумуєш про подвиг Моїсея,

Який євреїв вивів з вищого веління,

Не схожі на пророків наші Одіссеї,

Які ведуть в майбутнє Україну.

 

І справді, палестин нам не шукати,

Бо здавна маєм власну рідну землю,

Чого нам по чужих світах блукати,

Не знайдем там ні долі, ні оселі.

 

Давно минули вже часи пророків,

Сучасні люди – не сліпі щенята,

Вони самі робити вміють кроки,

Тому й за них самим відповідати.

 

Перст Божий на пророків вже не вкаже,

Тепер він в серці кожного присутній,

Лише воно з нас кожному підкаже,

Як вибирать і долю, і майбутнє.

 

  • Автор: Остапець Володимир Степанович
  • Дата публікації: 2021-01-05 20:02
  • Дата написання вірша: 2015-02-22
Категорія
Колір Фону
Сортувати по типу:
Переглянуті вірші
Наступний вірш