ЛІТО
Літо, настає його пора,
Як із вирію воно до нас летить,
Літу рада завжди дітвора:
Можна книжки аж до вересня закрить.
В ранцях заведуться павуки,
Не біда, збиратись в школу не спішіть,
З нетерпінням ждуть лиш малюки,
Як дзвінок у перший клас їм задзвенить.
До бабусі їхать у село,
Де, як шоколадка, можна загоріть,
Написавши в творі, як пройшло
Літо незабутнє, наче чудо-мить.
Ягоди та фрукти радо їж,
Вітамінів набирайсь на цілий рік,
На ставок купатися скоріш,
Пригадавши, як було це ще торік.
Зміряй зріст свій та запам’ятай,
Літом виростеш на цілу голову́,
Бо улітку виростають, знай,
І від сонця, і в погоду дощову.
Добре, що такі бувають дні,
Бо без них було б нелегко восени,
Заряджають влітку дні ясні,
Сил дають вперед на цілий рік вони.
З літом вас, малята дорогі,
І зумійте дуже добре відпочить,
Щоб хватило вам на рік снаги,
Він пройде тоді, як літо, наче мить.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-15 09:14
- Дата написання вірша: 2015-06-03