ЗБІГ НЕПОМІТНО РІК
Збіг непомітно рік, як сніг,
Одні лиш спогади лишились,
Мов хвилі, тихо прокотились,
Не замочивши навіть ніг.
Минуло світле й золоте,
Повиростали ваші діти.
На рубежі весни і літа
Уже кохання не прийде.
Та щось таки зове сюди,
Велить із юністю зустрітись,
Усмішки теплі розділити,
Між друзів вечір провести.
Вертайтесь знову в ті часи,
Хай лінь не дасть вам постаріти,
І пахощі вдихайте квітів,
П’яніючи від їх краси.
В душі хай молодість горить,
А блиск очей нехай не гасне,
Поки живеш – життя прекрасне,
Прекрасна в ньому кожна мить!
Хай вас сьогодняшній рубіж
На цілий рік зарядить знову,
Запам’ятаються розмови,
Щоб пригадатися колись.
Прекрасно бути молодим,
Уміть з роками не старіти,
Із вірою в майбутнє жити
Та й залишатися таким.
Збіжить наступний рік, як сніг,
Одні лиш спогади залишить,
Усе в історію допише,
Не зупинивши часу біг…
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-11 19:17
- Дата написання вірша: 1970-01-01