ЩОДЕННО ІЗ ТИХ ПІР ЧАРУЄ ВСІХ ВОНА

Як і тепер була надворі пізня осінь,

Холодний листопад, тринадцяте число,

Але між хмар, як хризантем, холодна просинь

Лягла, зігрівши наші душі вмить теплом.

Бо сталось чудо серед дня в холоднім небі ‒

На просині з′явилась зірочка ясна,

І попливла, як по воді яскравий лебідь,

Щоденно із тих пір чарує всіх вона.

І назва підійшла тій зірочці зірочці “Оксана”,

Що значить з грецької: “гостинна”, “мандрівна”,

Вона Артему ‒ мама, Ігорю ‒ кохана,

Піклується про них від ранку й допізна.

Після тринадцяти у строфах тут дванадцять,

Як поряд, можуть буть щасливими вони,

Зовсім не треба, друзі, цьому дивуваться,

Адже природа теж гостинна восени.