ЖИТТЯ - ЦЕ МИТЬ
Секунди ланцюжком в хвилини
Шикуються, а часу біг
Ритмічно міряє години,
І б’є хронометр, як батіг.
За днями дні, що чередою
Неначе в морі кораблі,
Ідуть повільною ходою,
Зникаючи в рідкій імлі.
Дванадцять місяців розтануть
Та, упаковані у рік,
Безслідно, наче в лету кануть,
В минуле впишуться навік.
Життя – це мить неуловима,
Що об’єднає у одне
Минуле із майбутнім зримо,
І непомітно промайне.
Тому життя прожить не марно –
Завдання перед усіма,
Щоб не розтратити бездарно
Його, як злодій, крадькома.
А сенс життя – це поклик вічний
Світити всім і не чадить,
Вогонь підтримувать магічний,
Який життя вкладає в мить.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-14 10:54
- Дата написання вірша: 2015-09-26