ДУША ЛЮДСЬКА

Ні спростувать, ні довести

Не можемо ні я, ні ти,

Що як людина помирає

Душа у вирій відлітає…

Яка вона – душа людська?

Що за субстанція така?

Чи є душа? Нам не дізнатись:

Нема у кого запитати.

Душа обтяжена буває,

Але куди тягар зникає,

Коли відляже від душі?

Якщо зумієте, скажіть!

Питань багато, не збагнуть.

То як же нам з душею буть?

Реальність в душу ми вкладаєм,

Чи в ній реальності немає?

Мабуть, нам душу не пізнать,

Не зважить, не розрахувать.

Як є душа, живе людина.

Горіх пустий без серцевини.

Не перестанемо ми жить,

Поки душа не відлетить. 

Вона легка і невидима,

Але в душі вся суть людини.