ДОБРО НЕ ЧЕРСТВІЄ НІКОЛИ

Коли душа, як хліб черствий,

Її розпарити не легко,

Не дайте зачерствіти їй,

Зігрійте все: близьке й далеке.

 

Ціна мала, що від душі,

Та коштує воно багато,

Зробіть добро – добро рушій,

Заставте лиш себе почати.

 

І рух почнеться навкруги,

Теплом все буде оповите,

Байдужості стечуть сніги,

Добро скрізь буде цілковитим.

 

Знайшовши у душі добро,

Почніть ділитися з усіми,

Й на кожну краплю вам відро,

Прибуде краплями такими.

 

Добру властиво вочевидь

Породжувать собі подібне,

А злом лиш можна зло створить,

Добром добро творить потрібно.

 

Весь світ під силу врятувать

Лише красі, як кажуть здавна,

В добрі і слід красу шукать,

Як райдугу ту різнобарвну.

 

Лиш від душі йде доброта,

Й душа не може бути квола,

Не зчерствіє душа свята –

Добро не зчерствіє ніколи.